Привіт, мій Щоденнику. Ну і пощастило ж тобі, що ти народився білим і живеш не в Киеві. Чи у російському мегаполісі. Відкрию тобі страшну таємницю, друже: якби твоя обкладинка була чорного кольору, ти давно б ночував у реанімації, а не в моїй затишній шухлядці. Це у найкращому випадку.
Є вчителі, медики, будівельники, опери, пенсіонери,бомжі. А є бидлота - найнижчий щабель суспільства. Останнім часом майже щодня у новинах з`являється інформація, що десь у Києві підризали чорношкірого хлопця. Іноді я закриваю очі й уявляю, що якось один з тих нападників, якого наші міліціянти так і не упіймали, почистивши димохід, вийшов на вулицю подихати свіжим повітрям і... йому якийсь маленький бидлюк проломив сокирою череп. Бо великий бидлюк був весь у сажі, а маленький просто переплутав його із негром...
Зараз додивляюся "Втечу з Шоушенку". Хто пам`ятає, одного старого випустили на волю, коли той відсидів за гратами цілих 50 років. Світ настільки змінився, а старий настільки звик до тюремних стін, що не витримав такого "щастя" і затягнув на шиї зашморг. От я собі й думаю: може, цю бидлоту треба "нагороджувати" довічним ув`язненням, може, слід кардинально змінити тюремну систему? Бо з кожним роком, з кожною бісовою хвилиною загроза ув`язнення все менше лякає покидьків...
